May 18, 2025 Church Bulletin

Glory to Jesus Christ! Glory Forever!  

Слава Ісусу Христу! Слава Haвikи!

Welcome (Bітаємо) to St. Peter and St. Paul Ukrainian Greek Catholic Church, Ansonia, Connecticut! Our parish was founded in 1897 for the Glory of God by immigrants from Lemkivshchnya, Halychyna, Galacia, Carpatho-Ukraine, other regions of present day Western Ukraine and is proudly one of the oldest Ukrainian Greek Catholic churches established in Connecticut and the United States!   

Sunday Divine Liturgy is celeberated at 8:30AM (Ukrainian) and 10:00AM (English), please join us!  Please refer to the weekly bulletin for additional information and updates.

SUNDAY OF THE SAMARITAN WOMEN

(Fifth Paschal Sunday)

Christ is risen from the dead! By death He conquered Death, and to those in the graves He granted life.

Gospel (Jn 4:5-42):At that time, Jesus came to a town of Samaria called Sychar, near the plot of land that Jacob had given to his son Joseph. Jacob's well was there. Jesus, tired from his journey, sat down there at the well. It was about noon. A woman of Samaria came to draw water. Jesus said to her, “Give me a drink.” His disciples had gone into the town to buy food. The Samaritan woman said to him, “How can you, a Jew, ask me, a Samaritan woman, for a drink?” (For Jews use nothing in common with Samaritans.) Jesus answered and said to her, “If you knew the gift of God and who is saying to you, ‘Give me a drink,’ you would have asked him and he would have given you living water.” [The woman] said to him, “Sir, you do not even have a bucket and the cistern is deep; where then can you get this living water? Are you greater than our father Jacob, who gave us this cistern and drank from it himself with his children and his flocks?” Jesus answered and said to her, “Everyone who drinks this water will be thirsty again; but whoever drinks the water I shall give will never thirst; the water I shall give will become in him a spring of water welling up to eternal life.” The woman said to him, “Sir, give me this water, so that I may not be thirsty or have to keep coming here to draw water.”

Jesus said to her, “Go call your husband and come back.” The woman answered and said to him, “I do not have a husband.” Jesus answered her, “You are right in saying, ‘I do not have a husband.’ For you have had five husbands, and the one you have now is not your husband. What you have said is true.” The woman said to him, “Sir, I can see that you are a prophet. Our ancestors worshiped on this mountain; but you people say that the place to worship is in Jerusalem.” Jesus said to her, “Believe me, women, the hour is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem. You people worship what you do not understand; we worship what we understand, because salvation is from the Jews. But the hour is coming, and is now here, when true worshipers will worship the Father in Spirit and truth; and indeed the Father seeks such people to worship him. God is Spirit, and those who worship him must worship in Spirit and truth.” The woman said to him, “I know that the Messiah is coming, the one called the Anointed; when he comes, he will tell us everything.” Jesus said to her, “I am he, the one who is speaking with you.” At that moment his disciples returned, and were amazed that he was talking with a woman, but still no one said, “What areyou looking for?” or “Why are you talking with her?” The woman left her water jar and went into the town and said to the people, “Come see a man who told me everything I have done. Could he possibly be the Messiah?” They went out of the town and came to him. Meanwhile, the disciples urged him, “Rabbi, eat.” But he said to them, “I have food to eat of which you do not know.” So the disciples said to one another, “Could someone have brought him something to eat?”

Jesus said to them, “My food is to do the will of the one who sent me and to finish his work. Do you not say, ‘In four months the harvest will be here?’ I tell you, look up and see the fields ripe for the harvest. The reaper is already receiving his payment and gathering crops for eternal life, so that the sower and reaper can rejoice together. For here the saying is verified that ‘One sows and another reaps.’ I sent you to reap what you have not worked for; others have done the work, and you are sharing the fruits of their work.” Many of the Samaritans of that town began to believe in him because of the word of the woman who testified, “He told me everything I have done.” When the Samaritans came to him, they invited him to stay with them; and he stayed there two days. Many more began to believe in him because of his word, and they said to the woman, “We no longer believe because of your word; for we have heard for ourselves, and we know that this is truly the savior of the world.”

НЕДІЛЯ САМАРЯНКИ

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Євангеліє (Ів 4:5-42): Того часу, прибув Ісус до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові. Там і криниця Якова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину. Надходить же жінка з Самарії воду взяти. Ісус до неї каже: “Дай мені напитися.” Учні ж його пішли були до міста харчів купити. Отож каже до нього жінка самарянка: “Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?” Не мають бо зносин юдеї з самарянами. Ісус у відповідь сказав до неї: “Була б ти відала про дар Божий, і - хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, - то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.” Мовить до нього жінка: “Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, - то звідкіля б у тебе вода жива? Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?” А Ісус їй у відповідь: "Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити. Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.”

Говорить до нього жінка: “То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.” “Піди ж, - мовить до неї, - позви чоловіка свого та й повертайся сюди.” Озвалася жінка та й каже йому: “Нема в мене чоловіка.” “Добре єси мовила: - відрік їй, - Не маю чоловіка! П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той,що тепер у тебе, - не чоловік він тобі. Правду мовила єси.” А жінка й каже до нього: “Бачу, пане, - пророк ти. Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите - в Єрусалимі, мовляв місце, де поклонятися треба.” Ісус до неї: “Повір мені, жінко, - час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятися Отцеві. Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння. Та надійде час, - ба, вже й тепер він, - що справжні поклонники Отцеві кланятимуться: у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. Бог - Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні в дусі й правді поклонятися.” Жінка й каже до нього: “Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. Прийде, то все і звістить нам.” А Ісус їй: “То я, що говорю з тобою.” Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав однак ані один: “Чого хочеш від неї, - або: Чому розмовляєш із нею?”

Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто й каже людям: “Ідіть но подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?” І вийшли з міста подивитися на нього. А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: “Їж лишень, Учителю.” Він же їм: “Їстиму я їжу, не знану вам.” Учні тоді заговорили один до одного: “Може хтось йому приніс їсти!” “Їжа моя, - каже до них Ісус, - волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити. Чи ви ж не кажете: Ще чотири місяці і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та погляньте на ниви, - вони вже для жнив доспіли. Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, - щоб сіяч із женцем укупі раділи. Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший. Послав же я і вас те жати, коло чого ви не трудилися, інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.” Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: “Сказав мені все, що я робила.” Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там. Та й багато більше увірували з-за його слова. Жінці ж вони сказали: “Віруємо не з-за самого твого оповідання - самі бо чули й знаємо, що направду він - світу Спаситель.”