Євангелія (Ів 7,37-52;8,12): Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: “Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є! Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!” Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений. Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: “Він - Христос.” Ще інші: “Чи з Галилеї Христос прийде? Хіба в Писанні не сказано, що з роду Давидового Христос прийде з села Вифлеєму, звідки був Давид?” І роздор виник із-за нього серед народу. Бажали схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього. Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: “Чому не привели його?” Слуги ж відказують: “Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.” Фарисеї ж: “Чи й не ви дали себе звести? Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього? Та проклятий той народ, що закону не знає!” Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був уже один з них: “Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?” Ті ж йому: “Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.” Подавсь Ісус на Оливну гору. Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх. І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині, і кажуть до нього: “Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку. Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?” Іспитували вони його, казавши так, - щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі. А що вони наполягали та допитували в нього, то він підвівсь і каже до них: “Хто з вас без гріха, - нехай перший кидає камінь!” І знову нахилившись, писав по землі. Почувши такс, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині. Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: “Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?” “Ніхто, Господи,” - тихо відповіла. Тоді Ісус до неї: “То я тебе не осуджую. Йди та вже від нині не гріши.” І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: “Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.”